- обряджати
- —————————————————————————————обряджа́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обряджати — і рідко обряжа/ти, а/ю, а/єш, недок., обряди/ти, ряджу/, ря/диш, док., перех., розм. 1) Одягати, наряджати кого небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого … Український тлумачний словник
обряджати — [обр аgа/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
обряджання — я, с. Дія за знач. обряджати … Український тлумачний словник
обрядити — див. обряджати … Український тлумачний словник
обряжати — див. обряджати … Український тлумачний словник